Я щасливий у своїй професії…
-
Автор: Валентина ГАФІНЧУК
-
травень 27,2022
-
Загальні новини
Інформуючи про успішну діяльність ДП «Сокирянське лісове господарство», його директор О.Д.Чебан завжди підкреслює, що в спільних досягненнях є часточка кожного працюючого в колективі. Якщо є команда, успіх не забариться.
І одним із них у цій команді є високопрофесійний спеціаліст – головний інженер підприємства відмінник лісового господарства України О.І.Зеленський, який займає цю посаду з моменту створення підприємства, з лютого 2008 року. Сьогодні на життєвому порозі Олега Івановича знаменна дата – ювілей. Тож намагаємося викликати іменинника на відверту розмову…
– Олеже Івановичу, а як так трапилося, що син медиків обрав професію лісівника? Хто Вас підштовхнув до такого вибору?
– Любов до лісу. В Українській сільськогосподарській академії був такий факультет – лісотехнічний. Я своє дитинство практично провів у лісі. У моїх батьків був друг – лісник. Тож ми відпочивали в основному в лісі. А згадайте масовки, всенародні святкові виїзди в ліс…
– А які нині обов`язки у головного інженера підприємства?
– Трошки зупинюся на структурі керівництва. Директор ДП здійснює загальне керівництво лісгоспом. У нього є заступники: головний лісничий курує все, що пов`язане з вирощуванням лісу, другий заступник – це головний інженер, який відповідає за всю виробничу діяльність. Раніше вирощування лісу фінансувала держава. Із 2014 року ми практично відмовилися від державного фінансування, і всі роботи, пов`язані з вирощуванням, охороною, доглядом за лісом, – це все за рахунок власних коштів підприємства. Оце і є виробнича діяльність, за яку відповідає головний інженер. У свою чергу, зароблені кошти спрямовуємо на вирощування лісу.
Як усе це на практиці? Ми купуємо ліс у держави на корню, визначені ділянки стиглого лісу. Цей ліс ми купуємо, несемо витрати по його заготівлі, окремих асортиментів і його реалізуємо. Це є наші прибутки. За їх рахунок відбувається вирощування, відтворення лісу, вирощування посадкового матеріалу, догляд за лісом і т.д.
– Чи ж був коли-небудь у Вашому житті момент сумніву чи правильно Ви обрали професію? Могли себе уявити на якійсь інші роботі?
– Я займаюся улюбленою справою. Уся трудова діяльність якось так розділилася, що спочатку я працював по відтворенню лісу, його вирощуванню, а зараз – опікуюсь виробництвом.
– Я все намагаюсь налаштувати нашу розмову на романтичну хвилю. Ось Ви заходите в ліс, що Ви відчуваєте? Які відчуття, почуття захоплюють Ваше серце?
– Мої почуття народжуються відразу, коли я прокидаюся вранці. Усе, що пов`язано з роботою. Часто брав у ліс своїх дітей. Показував їм, розказував… Моя перша посадка лісу в Іванівецькому лісництві, де я працював досить довго. Приємно зараз спостерігати, як підростають ці дерева, діаметр стовбурів яких сягає вже 14-20 см.
– Ви працювали, або просто бували у різних куточках Чернівецької області. Є щось таке, чим Сокирянщина вигідно відрізняється від інших регіонів?
– Так, усе моє трудове життя відбувається на Буковині. В основному на Кельменеччині й Сокирянщині. Бессарабія мені ближча до душі. Хоча, будучи у свій час заступником начальника обласного управління лісового та мисливського господарства, я бував у всіх лісництвах і лісопунктах.
І люди, і ліс, і клімат, і умови на Сокирянщині для мене тут найкращі. Розумієте, весь комплекс факторів. У нас тут є і сільськогосподарський напрямок, навіть рибу вирощуємо… Ростуть і листяні, і хвойні насадження…
– Щодо економічних показників нашій країні нині ніхто не позаздрить. А як стан справ у лісгоспі?
– Наше підприємство, слава Богу, працює у звичному режимі. Планові показники за чотири місяці успішно виконані. Головне – податки до бюджетів вчасно сплачені. Можу навіть сказати, що темпи реалізації продукції наростили. Ви ж знаєте, що з початку року ми працюємо в об`єднаному підприємстві. Це території Дністровського району, частини Чернівецького, території Новоселицького, частина Заставнівського районів. Колектив збільшився вдвічі, як і об`єми робіт. Період реформування ще триває. Ми живемо сподіваннями на швидку перемогу над рашистами. Колектив працює у цьому напрямку.
– А про це можна конкретніше.
– Із нашого підприємства чимало чоловіків задіяні у бойових діях. Ми віддали для фронту багато техніки. Причому перед відправкою її оглянули і підготували на відмінно. Бувало таке, що й вночі працювали, розуміючи, що ця техніка має допомогти і зберегти життя воїнів. Крім цього, виготовляли коктейлі молотова, «їжаки» протитанкові. Частину з них я бачу нині на різних шляхах області, на блокпостах. Ще – надаємо потрібні лісоматеріали. Виготовляємо все, що нам замовляють…
– Ви сказали, що з початку року колектив підприємства став удвічі більшим. А взагалі, як можете охарактеризувати нинішній колектив?
– Я не хочу окремо виділяти сокирянців. Можливо, нині колектив ДП ще зарано характеризувати. Люди перебудовуються разом із підприємством. Об`єми робіт значно зросли. Маю на увазі, у першу чергу, цех переробки деревини у Клішковецькому підрозділі.
Можу сказати, що загалом ДП – це колектив висококваліфікованих, високопрофесійних спеціалістів і робітників. У нас же працює сучасна техніка, сучасні технології. Навчання проводимо в учбових центрах Чернівців та Новодністровська. Робочої сили не вистачає, час вимагає механізації всіх робіт по максимуму.
– Ювілейна дата завжди спонукає людину подумати, підсумувати, проаналізувати свої життєві здобутки. Є щось таке, що Вам хотілося би ще зробити?
– Звичайно. Ще маю та й маю планів. Ми ж не стоїмо на місці.
– Можливо там, де Ви бували, у т.ч. за кордоном, бачили інший досвід, який хочеться запровадити в себе?
– Бував і за кордоном. Не раз. Знаєте, я б не так говорив. Ми постійно впроваджуємо нові технології, враховуючи особливості нашої місцевості, породного складу лісів і т.ін. Ми самі можемо показати зарубіжжю багато такого, чого у них ще немає.
У нас частенько проводяться семінари, виїзні, на базі всієї області. До нас приїжджають представники Агентства лісових ресурсів України. У нас є що показати. Маємо досить серйозні результати.
– Наприклад.
– Насамперед вирощування лісу. У Сокирянському лісгоспі діє теплиця на лісовому розсаднику, де вирощують посадковий матеріал основних лісо утворюючих порід із закритою кореневою системою. Що це означає? В теплиці ми проводимо висів насіння у спеціальних касетах. Такий матеріал можна висаджувати навіть серед літа! Навіть у липні. Впевнені, що сіянці приживуться.
У плані виробничої діяльності – застосування техніки, механізація робіт. Три роки тому придбали трактор італійського виробництва, спеціальний подрібнювач деревної рослинності (чагарники, зарослі). Така техніка дозволяє відмовитися на відсотків 98 від фізичної праці під час проведення догляду за лісовими масивами до 20-річного віку. Раніше все це вирубувалося сокирами.
Або взяти технологію лісорозробок. Окремі операції також механізовані. Ми обладнали ЗІЛи причепами з маніпуляторами, що дуже полегшило і пришвидшило процеси.
Значно покращено стан лісових доріг. Майже 22 км шляхів нині із твердим покриттям.
– А ще ж які красиві куточки відпочинку!?
– Ви знаєте, що я помітив? Це так радує серце. Ви ж чули про нову екологічну стежку у Сокирянському лісництві. Так ось. У неділю я був черговим. Під`їхали на це місце декілька сімей. Молоді люди з дітьми. Спочатку прибрали, побули в лісі, потім знову зібрали все зайве і поїхали. Усе це бачили діти. Тож вони теж так будуть робити у подальшому.
Раніше це була просто катастрофа. Лісники вивозили після відпочивальників тонни сміття…
– Що для Вас є найдорожчим у житті?
– Звичайно, моя сім`я. Мої сини. Старший син у Києві, він – медик, захищає кандидатську дисертацію. А молодший у Львові, він – фінансист.
Я не впливав на їхній вибір. Радий тому, що вони займаються улюбленою справою, мають гарні сім`ї.
– Ви можете сказати: я зробив усе, що повинен зробити чоловік?
– Маєте на увазі ті три народні компоненти? Будуюся все життя, і вдома, і на роботі. Виростив синів. Посадив не одне – тисячі дерев…
Але…, я не вважаю, що вже все зробив…
– Від імені журналістів щиро вітаю Вас із ювілеєм. Хай усі Ваші плани і мрії здійсняться!...
