тел/факс (0372) 54-07-55


ЧЕРНІВЕЦЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


НОВИНИ ЛІСОВОГО ТА МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

24.10.2019

Микола ГРИНЧУК: «Нащадки подякують за праліси і молоді ліси»

Красноїльське лісництво ДП «Сторожинецьке ЛГ», маючи один з найбільших серед лісництв країни відсоток заповідних територій, уміло веде економічно і екологічно збалансоване лісове і мисливське господарство.

У яскравому сонці бабиного літа красноїльські ліси на гірських схилах – наче виписані веселковими фарбами. Осінь вбрала буки в усі відтінки червоного і жовтого, які палахкотять на тлі густої зелені смерек. Три чверті смереково-ялицево-букових лісів Красноїльського лісництва мають заповідний статус. «Це зумовлює специфіку проведення лісогосподарських заходів, а також посилену відповідальність при охороні лісфонду», – зауважує лісничий Красноїльського лісництва, заслужений лісівник України Микола Григорович Гринчук. Микола Григорович керує Красноїльським лісництвом вже 15 років. До того, після закінчення Сторожинецького лісового коледжу, працював у Сторожинецькому лісгоспі старшим майстром Банилівського лісництва, майстром лісозаготівель лісопромислового цеху. У Чернівецькому національному університеті здобув вищу профільну освіту.

Найбільше пралісів – у красноїльських лісах

У заказнику загальнодержавного значення «Лунківський» площею у 106 гектарів красноїльські лісівники оберігають дикі бучини з 200-літніми величавими деревами. Цей віковий буковий ліс зберегли попередні покоління лісівників, які належно оцінили його історичне, природознавче значення і не проводили там ніяких господарських робіт. Унікальний лісовий комплекс науковці віднесли до зразкового пралісу. «За результатами нещодавніх наукових досліджень, на території нашого лісництва найбільше виділено пралісів і квазіпралісів з-поміж лісництв нашого лісгоспу, – розповідає Микола Гринчук. – Ми забезпечуємо унікальним лісам потрібну охорону». У лунківські заповідні ліси заборонено заходити з бензопилою чи сокирою. А от у ландшафтних заказниках місцевого значення «Красноїльський» (996 га) та «Урочище Горянка» (15 га), а також на території зоологічного заказника «Зубровиця» (2980 га) лісівники проводять рубки догляду, санітарні рубки. «Ці лісівничі заходи необхідні для лісів. Ми забираємо всохлі, пошкоджені дерева, які, окрім всього, становлять загрозу численним туристам, відпочивальникам, котрі звідусіль поспішають до наших лісів, багатих на цілющі джерела, гриби, ягоди, дикорослі лікувальні трави», – розповідає майстер лісу Красноїльського лісництва Микола Теофілович Митрик, обхід якого цілковито знаходиться в межах природно-заповідного фонду.

На місці сухостою – здорові насадження

Загалом грамотно проведені рубки зовсім не шкодять лісам навіть при заготівлі лісоматеріалів у промислових масштабах з економічною метою. «У 2005 році на цих лісових ділянках, які ще не були віднесені до заказників, за матеріалами лісовпорядкування були призначені рубки головного користування. Я тоді якраз став до роботи на посаді лісничого нашого лісництва і був, до слова, у свої 27 років чи не наймолодшим лісничим області, а може і країни, – розповідає Микола Григорович Гринчук. – Лісозаготівлю проводили так званим групово-вибірковим методом, орієнтованим на забезпечення на зрубах природного поновлення лісів. Звичайно, ми потім доглядали цю ділянку, формували склад, густоту підросту. Це і є лісівнича майстерність. В результаті головні породи, ялиця і бук, зростають у першому ярусі, а другорядні породи не заважають їх росту і розвитку. Сформований прекрасний молодий ліс, за який нам не соромно перед прийдешніми поколіннями». На доказ необхідності проведення лісогосподарських робіт з метою збереження санітарного стану лісів у природно-заповідному фонді, Микола Теофілович Митрик показує лісову ділянку в урочищі Какача, попри центральну лісову дорогу, де років шість тому довелося призначити лісовідновні оздоровчі роботи – 120-річне насадження відмирало, на очах перетворюючись на сухостій. «Ми не могли чекати кілька десятків років, поки всі ці дерева остаточно всохнуть, впадуть. Адже тут рекреаційне місце біля лісового джерела, завжди людно. Словом, ми сухостій забрали суцільно-санітарною рубкою, необхідною і тоді ще не забороненою. Ділових сортиментів з неї було зовсім мало. В основному реалізували населенню дрова паливні. Сьогодні тут, як бачимо, прекрасний ліс, з природного підросту набирають силу здорові ялиці і буки». (На світлині Миколи Пуговиці біля впорядкованого лісівниками джерела Микола Григорович Гринчук, ліворуч, та Микола Теофілович Митрик). «Останніх 5 років, відколи припинили суцільні рубки і практикуємо вибірково-поступові, ми взагалі не створюємо штучних лісових культур через висаджування сіянців на зрубах. Ліси відтворюються самосівом. Лише при потребі доповнюємо лісові культури, використовуючи посадковий матеріал з нашого розсадника», – каже Микола Гринчук. Лісовим розсадником завідує майстер лісу Сергій Іванович Гренчук. На ділянці у 0,4 га працівники Красноїльського лісництва вирощують сіянці смереки, ялиці білої, бука лісового (на фото). Насіння ялиці білої збирають з плюсових дерев лісництва, занесених у спеціальний державний реєстр елітних зразків деревних порід. Доглядають у розсаднику сіянці модрини і дугласії, якими красноїльські лісівники збагачують свій лісфонд. Ці високопродуктивні породи прекрасно себе почувають в сторожинецьких лісах. Можна побачити у красноїльському лісі розкішні дерева кедру корейського. На початку 80-х років кедрові сіянці зі своїми колегами лісівниками власноруч висаджував Микола Тодорович Митрик, коли тільки прийшов працювати в лісництво після закінчення Сторожинецького лісового технікуму.

Лісовою дорогою прогулюються ведмеді

На площі у майже 4 тисячі гектарів Красноїльського лісництва запас деревини становить 965 тис м3, з них 195 тис. м3 у стиглих та перестиглих насадженнях. «Маємо 2 бригади лісорубів, заготовляємо у рік 4 тис 800 кубометрів деревини головного користування і до 2,5 тисяч кубів з рубок догляду. Обсяги вилученої деревини набагато менші її природного приросту. Постачаємо через аукціон підприємцям деревопереробникам бук, ялицю, смереку. Забезпечуємо місцеве населення дровами на зиму. Через сплату податків з виробничої діяльності робимо вагомий внесок в державний і місцеві бюджети», – розповідає лісничий Микола Гринчук. Сергій Іванович Гренчук якраз відвантажував з верхнього складу лісопродукцію. Лісовоз з маркованими колодами (на фото) вже мав рушати, аж тут лісову дорогу почала поволі переповзати, ні на кого не звертаючи увагу, велика яскрава саламандра. Вона перетинала сліди шин від авто і чіткі сліди ведмедя, який зранку тут прогулювався (на фото). «У наших лісах можна зустріти яких хочеш лісових звірів, навіть зубрів, – з гордістю розповідає єгер Красноїльського лісництва Василь Ілліч Герман. – Забезпечуємо лісовим мешканцям охорону і підгодівлю. Зараз якраз завершуємо заготівлю необхідної кормової бази для зимової підгодівлі тварин». Осінь ще радує теплом і сонцем. Працівники Красноїльського лісництва, як усі вправні ґазди у цій порі, поспішають виконати заплановані лісогосподарські роботи.

Прес-служба ДП "Сторожинецьке ЛГ "